лелечий

Лелечий, -а, -е

Свойственный, принадлежащій аисту.

Значення в інших словниках

1. лелечий — леле́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. лелечий — -а, -е. Прикм. до лелека.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лелечий — ЛЕЛЕ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до леле́ка. Я ніколи ще не заглядав у лелечі гнізда (Л. Смілянський); За старою гіллястою грушею піц глиняною урвистою горою тулилася присадкувата широка хата під очеретом, з лелечим гніздом на покрівлі і двома димарями (П.  Словник української мови у 20 томах
4. лелечий — ЛЕЛЕ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до леле́ка. Я ніколи ще не заглядав у лелечі гнізда (Сміл., Сашко, 1957, 63).  Словник української мови в 11 томах