лемінг
ЛЕ́МІНГ, а, ч.
Дрібний північний звірок-гризун з довгою буро-жовтою плямистою шерстю; полярна миша.
З тварин у тундрі особливо численні маленькі гризуни – лемінги, що живляться корінням трав (з навч. літ.);
У північній тундрі живуть гризуни, так звані лемінги, які часом з'являються у катастрофічно великих кількостях (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)