лепешняк
ЛЕПЕШНЯ́К, рідко ЛЕПЕШНИ́К, а́, ч.
Багаторічна трава родини злакових, що росте на дуже зволожених ґрунтах.
Дно і укоси [осушних] каналів заростають вологолюбними рослинами – частухою подорожниковою, рогозою широколистою, осокою, лепешняком водяним (з наук. літ.);
Ноги затремтіли у Віті – не встояв на пеньку, плюснув у калюжу, помчав з-під мосту лепешником у лози (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)