лепешняк
ЛЕПЕШНЯ́К, рідко ЛЕПЕШНИ́К, а, чол. (Glyceria, R. Br.). Багаторічна трава родини злакових, що росте на дуже зволожених ґрунтах.
Дно і укоси [осушних] каналів заростають вологолюбними рослинами — частухою подорожниковою, рогозою широколистою, вехою водяною, осокою, лепешняком водяним (Колгоспник України, 10, 1958, 41);
Ноги затремтіли у Віті — не встояв на пеньку, плюснув у калюжу, помчав з-під мосту лепешником у лози (Степан Васильченко, II, 1959, 192).
Словник української мови (СУМ-11)