лескіт

ЛЕ́СКІТ, оту, ч., заст.

Лоскіт.

Слова танули їм невимовлені на устах, і вітер з-над Дніпра торкався їм тіла пристрасним лескотом (В. Підмогильний).

Значення в інших словниках

1. лескіт — ле́скіт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. лескіт — -оту, ч., заст. Лоскіт.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лескіт — Ле́скіт, -коту, звич. ло́скіт, -коту  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. лескіт — Ле́скіт, -коту м. и пр. = лоскіт и пр.  Словник української мови Грінченка