Словник української мови у 20 томах

лещиця

ЛЕЩИ́ЦЯ, і, ж.

Трав'яниста степова рослина; перекотиполе.

На Михайлівській цілині зустрічається також чимало видів, що утворюють “перекотиполе”, як лещиця волотиста (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. лещиця — лещи́ця іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. лещиця — -і, ж. Трав'яниста степова рослина; перекотиполе.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лещиця — ПЕРЕКОТИ́ПО́ЛЕ (трав'янисті або напівчагарникові рослини, які після достигання плодів відриваються від кореня і перекочуються на значні відстані, розносячи своє насіння), ПОКОТИ́ПОЛЕ, ПЕРЕКАТУ́Н розм., КАТУ́Н розм.  Словник синонімів української мови
  4. лещиця — ЛЕЩИ́ЦЯ, і, ж. (Gypsophila L.). Трав’яниста степова рослина; перекотиполе. На Михайлівській цілині зустрічається також чимало видів, що утворюють "перекотиполе", як лещиця волотиста (Укр. бот. ж., ХІІІ, 2, 1956, 64).  Словник української мови в 11 томах