лжепророк
ЛЖЕПРОРО́К, а, ч.
Той, хто видає себе за пророка.
[1-й з прохачів:] Наша старшина не встояла б віч-на-віч проти тебе. [3-й з прохачів:] Один твій погляд скине лжепророків! (Леся Українка);
Ще можна на першопочатках якось простити нам, які через невідання повірили лжепророку... (Б. Олійник).
Словник української мови (СУМ-20)