лигнути
ЛИГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що, вульг.
Ударити.
Чіпка, як почув про діло – мов хто його обухом лигнув по голові (Панас Мирний);
Хтось лигнув його [Андрія] так, що він зарився у пісок (Григорій Тютюнник);
Ларченка як хто по потилиці лигнув (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)