лимонний
ЛИМО́ННИЙ, а, е.
1. Прикм. до лимо́н¹ 1.
Біля морських берегів [Середземномор'я] тягнуться виноградники і сади з апельсиновими, мандариновими та лимонними деревами (з навч. літ.);
Блідо-рожеві воскові квітки [лимонника] відзначаються ніжним лимонним запахом. Це й дало назву рослині (з газ.);
Збирають її [мелісу] листя тільки до цвітіння, доки вся рослина випромінює приємний лимонний запах (із журн.);
// Зробл. із лимона; з лимоном.
– О, кекс! – вигукнула Марійка. – Та ще й лимонний, мій улюблений! (О. Донченко).
2. Кольору шкірки стиглих плодів лимона.
Зацвіли [клени] неприродно яскраво, барвисто, зазивно ясно-жовтим, яскраво-червоним, багряним, оранжевим, лимонним і якимсь фантастичним червоно-зеленим кольором (В. Козаченко);
Потім плив [місяць] по тихих голубих протоках, одкидаючи лимонні бризки (М. Хвильовий).
Словник української мови (СУМ-20)