лимонник
ЛИМО́ННИК, а, ч.
Витка кущова рослина з білими або рожевими квітами і червоними, зібраними у волоть плодами, що має запах лимона; використовується в медицині.
Під великим корчем давно поваленої тайфуном піхти, серед сушняку і заростей лимонника та чортового дерева, диверсант зупинився (О. Довженко);
Лимонник використовується в медицині для виготовлення тонізуючих препаратів (з наук. літ.);
Регулярних підживлень і поливів потребують .. аронія, ірга, .. актинідія, лимонник (з навч. літ.);
Навколо водойми насипано чорнозем, висаджено лимонник, тую, вербу (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)