линь
ЛИНЬ, і, ж., поет.
Дія за знач. ли́нути.
Хлоп'ячий гамір, вітру тепла линь, Багряний цвіт вечірньої зірниці .. Це все влилося казкою у спокій (А. Малишко);
І дайте плавність, дайте зграйність І ніжну линь його пісень Моїм пісням (М. Шеремет).
Словник української мови (СУМ-20)