линь
ЛИНЬ, і, ж., поет. Дія за знач. ли́нути.
Хлоп’ячий гамір, вітру тепла линь, Багряний цвіт вечірньої зірниці.. Це все влилося казкою у спокій (Мал., Книга.., 1954, 79);
І дайте плавність, дайте зграйність І ніжну линь його пісень Моїм пісням (Шер., Дорога.., 1957, 5).
Словник української мови (СУМ-11)