липець
ЛИ́ПЕЦЬ¹, пця, ч., діал.
Липень.
Та ще далеко було до п'ятнадцятого липця, тільки червень недавно почався (А. Свидницький);
Найхарактерніше для цього місяця липня – буйне квітування лип, збирання чудового пахучого меду, через це наші предки й назвали його липець... (з наук.-попул. літ.).
ЛИ́ПЕЦЬ², пцю, ч., діал.
Липовий мед.
* Образно. Мудрої мови мед золотистий, липець пахучий нам до сподоби (М. Драй-Хмара);
// Напій з цього меду.
– А я б оце напилась питного меду-липцю! Я таки зроду ласійка: люблю солоденьке (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)