липець
ЛИ́ПЕЦЬ¹, пця, ч., діал. Липень.
Та ще далеко було до п’ятнадцятого липця, тільки червень недавно почався (Свидн., Люборацькі, 1955, 8).
ЛИ́ПЕЦЬ², пцю, ч., діал. Липовий мед.
*Образно. Мудрої мови мед золотистий, липець пахучий нам до сподоби (Др.-Хмара, Вибр., 1969, 154);
// Напій з цього меду.
— А я б оце напилась питного меду-липцю! Я таки зроду ласійка: люблю солоденьке (Н.-Лев., І, 1956, 601).
Словник української мови (СУМ-11)