липина

ЛИ́ПИНА, и, ж.

1. Липове дерево.

У самій гущавині дубрівній, де там липина і горобина, і дуб кучерявий поспліталися вітами зеленими.. — забралась [Катря] аж туди, та й сидить (Вовчок, І, 1955, 194);

Галявину оступили вікові дуби, соснина між дубами і липина вигналася, — як усе тягнеться до сонця! (Горд., II, 1959, 59);

// Гілка липового дерева.

В кожнім кутку [хати] гілляка зелена, на кожнім гвіздочку кленина або липина (Свидн., Люборацькі, 1955, 185).

2. діал. Тріски.

— На дривітні колоддя кололи, у дрова рубали і на липину трощили (Кв.-Осн., II, 1956, 247);

Потрощити на липину (Сл. Гр.).

Значення в інших словниках

1. липина — ли́пина іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. липина — -и, ж. 1》 Липове дерево. || Гілка липового дерева. 2》 діал. Тріски.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. липина — ЛИ́ПИНА, и, ж. 1. Липове дерево. У самій гущавині дубрівній, де там липина і горобина, і дуб кучерявий поспліталися вітами зеленими ..  Словник української мови у 20 томах
4. липина — ТРІ́СКА (невеликий шматок деревини), СКІ́ПКА, СКІ́ПА, ЛИ́ПИНА діал. (перев. збірне); ДРІ́ЗКА (ДРУ́ЗКА) розм. (перев. у мн. — невеликі шматочки); СКА́ЛКА (тонка); ЛУЧИ́НА (довга тонка — перев. для розпалювання, освітлення).  Словник синонімів української мови
5. липина — Липина, -ни ж. 1) Липовое дерево. Білий як липина. Ном. № 13147. 2) Липовый лѣсъ. Пішов у липину. 3) Щепки, лучина. Вх. Зн. 32. Потрощити на липину.  Словник української мови Грінченка