лисоголовий
ЛИСОГОЛО́ВИЙ, а, е.
З лисою головою.
Як зігнали в палату дівчаток, і вмираючий, великий, товстий, чорно-волохатий, лисоголовий Всеволод показав самими очима: оту (П. Загребельний);
// у знач. ім. лисоголо́вий, вого, ч. Той, хто має лису голову як характерну ознаку зовнішності.
– А звідки ж ви знаєте, що то соми? – засміявся лисоголовий (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)