Словник української мови у 20 томах

лисоголовий

ЛИСОГОЛО́ВИЙ, а, е.

З лисою головою.

Як зігнали в палату дівчаток, і вмираючий, великий, товстий, чорно-волохатий, лисоголовий Всеволод показав самими очима: оту (П. Загребельний);

// у знач. ім. лисоголо́вий, вого, ч. Той, хто має лису голову як характерну ознаку зовнішності.

– А звідки ж ви знаєте, що то соми? – засміявся лисоголовий (Ю. Мушкетик).

Словник української мови (СУМ-20)