листовий
ЛИСТОВИ́Й¹, а́, е́.
Прикм. до лист¹.
Навіть на незначну зміну режиму освітлення рослини реагують збільшенням довжини черешків молодих листових пластинок (з наук. літ.);
Цукрові буряки з квітня по червень мають низький коефіцієнт протиерозійної ефективності, а в наступні місяці завдяки наростанню листової поверхні він істотно зростає на досить тривалий період – до жовтня (з наук. літ.);
// Вигот. із листя або з додаванням листя.
У коробцi з “Джмiлем” лежали ще й пакети зi швидкорозварюваною гречкою, чорний листовий чай, цукор, сiрники (Г. Вдовиченко);
// Який має листя.
Світло немов переломило критичну ситуацію, розсипуючись [розсипаючись] лагідно на всі предмети великої гарної кімнати, оставляючи лише вугли в півтіні, де стояли нерухомо листові цвіти [квіти] (О. Кобилянська);
Кількість видів капусти досить велика: білокачанна, червоноголова, кольрабі, цвітна, броколі, листова та ін. (з навч. літ.).
ЛИСТОВИ́Й², а́, е́.
1. Прикм. до лист² 1.
Суцільний штахет заввишки у півтора людських зрости [людського зросту] оточує цю територію з парадного боку, і лише ворота зварені з листового металу (В. Шкляр);
Ще не так давно для покриття покрівлі використовувалося листове залізо (з навч. літ.);
Кульки каретки закривають смугою листової пластмаси, у якій просвердлено отвори (із журн.);
// спец. Признач. для виготовлення листа.
Листова заготівка.
2. рідко. Признач. для писання листа (див. лист² 2).
Подайте мені прибори до писання, – чорнила не треба, лиш листовий папір і олівець (Б. Лепкий);
Дарка зиркає очима на розкладений листовий папір і не дуже рветься в гості до “тети” (Ірина Вільде).
Словник української мови (СУМ-20)