листовний

ЛИСТО́ВНИЙ, а, е.

Який здійснюється за допомогою листування (у 1 знач.).

[Сганарель:] Пане! Він вам дає відповідь, ще й листовну! (Леся Українка);

Я волів би сперечатися наживо, але будь-які мої спроби нав'язати інший, не листовний, контакт розбивались, як хвиля об камінь (Ю. Винничук);

// Який признач. для листування (у 1 знач.), стосується його.

На столі лежать листовні аркушики дрібно записаного паперу (В. Винниченко);

Переважна більшість увічливих формул мають у своєму складі постійно вживані епітети листовного етикету (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. листовний — листо́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. листовний — (відпис) письмовий, писаний; (зв'язок) кореспонденційний; (- спадщину) епістолярний.  Словник синонімів Караванського
3. листовний — -а, -е. Який здійснюється за допомогою листування (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. листовний — Листо́вний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. листовний — ЛИСТО́ВНИЙ, а, е. Який здійснюється за допомогою листування (у 1 знач.). [Сганарель:] Пане! Він вам дає відповідь, ще й листовну! (Л. Укр., III, 1952, 401); Іван Франка підтримував листовні зв’язки з болгарським письменником Іваном Шишмановим (Мист., 5, 1956, 31).  Словник української мови в 11 томах
6. листовний — Листовний, -а, -е Письменный. Желех.  Словник української мови Грінченка