Словник української мови в 11 томах

листовний

ЛИСТО́ВНИЙ, а, е. Який здійснюється за допомогою листування (у 1 знач.).

[Сганарель:] Пане! Він вам дає відповідь, ще й листовну! (Л. Укр., III, 1952, 401);

Іван Франка підтримував листовні зв’язки з болгарським письменником Іваном Шишмановим (Мист., 5, 1956, 31).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. листовний — листо́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. листовний — (відпис) письмовий, писаний; (зв'язок) кореспонденційний; (- спадщину) епістолярний.  Словник синонімів Караванського
  3. листовний — -а, -е. Який здійснюється за допомогою листування (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. листовний — ЛИСТО́ВНИЙ, а, е. Який здійснюється за допомогою листування (у 1 знач.). [Сганарель:] Пане! Він вам дає відповідь, ще й листовну! (Леся Українка); Я волів би сперечатися наживо, але будь-які мої спроби нав'язати інший, не листовний...  Словник української мови у 20 томах
  5. листовний — Листо́вний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. листовний — Листовний, -а, -е Письменный. Желех.  Словник української мови Грінченка