Словник української мови у 20 томах

листок

ЛИСТО́К¹, тка́, ч.

Те саме, що лист¹ 1.

Бачу, сидить дитина – бліде-бліде личко.., а як здійме ручку вхопити листок з гіллі над собою, – що то за ручка тонесенька (Марко Вовчок);

Густі ліси понуро стояли навкруги, тихі, нерухомі, мовчки скидаючи листок за листком... (М. Грушевський);

Хотілося зірвати дубовий листок, положити його на чоло і вбирати п'яний міцний дубовий запах (М. Хвильовий);

Падали золотисті листки беріз, ткали на землі розмаїтий килим (О. Бердник);

По білій польовій дорозі шерхотів невідомо куди сухий листок (В. Дрозд);

Наступного ж дня він вирушив у тривалий похід аптеками, фармакологіями і звичайними міськими базарами, скуповуючи усі можливі лікарські трави, пагони, листки, бруньки (Ю. Андрухович);

Великі листки фікуса, бегонії й особливо філодендрона випаровують багато вологи (з навч. літ.);

* У порівн. Подумала [мати] собі, що то всіх відриває лихо від життя, як листок, і кидає в погибель (В. Барка);

Калинці .. здалося, що тіло його враз стало тонке, як листок, і , як листок, невагоме (А. Дімаров);

Був нічий, холодний і забутий, як руки, підняті до зір, як дощ, що відірвався від хмари й не впав на землю, як кволий листок, занесений із сумних осінніх садів у розгойдане море (П. Загребельний).

◇ (1) Фі́говий листо́к чого і без дод., книжн. – те, чим прикривають, маскують що-небудь (перев. щось нечесне, ганебне і т. ін.); лицемірне маскування.

– Він, даруйте, не прикриваючись нашими фіговими листками, сказав своїм сучасникам і нащадкам, що жага наживи, жага власності – не гріх, а необхідність (М. Стельмах);

Треба так прямо й говорити, а не прикриватися фіговим листком (з газ.);

Тему творчості, тему призначення митця розвиває в комедії “Золота рама” Л. Дмитерка й образ Тимофія, який прикриває своє внутрішнє убозтво та нікчемність фіговим листком неоніцшеанства (з газ.).

ЛИСТО́К², тка́, ч.

1. Те саме, що лист² 1.

А становий, як на те, повагом перекидав листки паперу, нахилившись над столом, наче забув на Семена (М. Коцюбинський);

Перегорнув листок рукопису – життєпису людини, яка весь свій вік, набираючись пізнань і досвіду в сусідів, шукала свого кореня, щоб не обірвався ланцюг (Р. Іваничук);

Все ми знаємо, злорадіємо, чинимо підступи, гудимо, а тоді тішимо себе думкою, що досить нам покаятися – і ми знову станемо чисті, як листок паперу, на якому можна писати вже нову нашу історію (Валерій Шевчук);

З даху будинку зірвався листок шиферу, який ударив 73-річну пенсіонерку (з газ.).

2. Те саме, що листі́вка 2.

Рада еколого-натуралістичного клубу “Махаон” випускає свій інформаційний листок “Еко” (із журн.).

3. рідко, заст. Те саме, що сторі́нка 1.

– Нема тут нічого небезпечного, – сказав Навроцький, перегортуючи [перегортаючи] листки книжок (І. Нечуй-Левицький);

Мазепа скоренько став перегортати листки “Пантагрюеля” (Б. Лепкий).

Доро́жній (маршру́тний) лист (листо́к) див. лист²;

(1) Обхідни́й листо́к (лист) – документ, у якому різні господарські органи підприємства, установи і т. ін. засвідчують, що особа, яка залишає роботу, навчання тощо, не має заборгованості.

– Ходжу з обхідним листком, виявляється, його в нас всюди “бігунком” називають, я й не знав ніколи раніше (В. Собко);

Підпишіть, будь ласка, – підсунув їх ближче до Марченка. – Це обхідний лист, а це атестаційне посвідчення (Ю. Мушкетик).

△ (2) Листо́к непрацезда́тності <�Лікарня́ний листо́к> – документ, що засвідчує право працівника на тимчасове звільнення від роботи, а також на допомогу в разі тимчасової непрацездатності.

Тимчасова втрати працездатності має посвідчуватися листком тимчасової непрацездатності (лікарняним листком) (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. листок — листо́к іменник чоловічого роду з дерева; аркуш  Орфографічний словник української мови
  2. листок — [лиесток] -тка, м. (на) -тку, мн. -тки, -тк'іў  Орфоепічний словник української мови
  3. листок — I -тка, ч. Те саме, що лист I 1). II -тка, ч. 1》 Те саме, що лист II. 2》 Те саме, що листівка 2). Листок непрацездатності; Лікарняний листок — документ, що засвідчує право робітника або службовця на тимчасове звільнення від роботи і на допомогу в разі тимчасової непрацездатності.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ЛИСТОК — • "ЛИСТОК" - літ. журнал "москвофільського" (див. "Москвофіли") напряму. Виходив 1885 — 1903 в Ужгороді двічі на місяць. Редактор — Є. Фенцик. Осн. місце в журналі посідала церк.-реліг. тематика. Друкував також худож. і публіцист.  Українська літературна енциклопедія
  5. листок — Орган судинних рослин, переважно невел. розміру, складова частина пагона; гол. функції: фотосинтез, транспірація і водно-газовий обмін між рослиною і атмосферою; окремий...  Універсальний словник-енциклопедія
  6. листок — фі́говий листо́к чого і без додатка, книжн. Те, чим прикривають, маскують що-небудь (перев. щось нечесне, ганебне і т. ін.); лицемірне маскування.  Фразеологічний словник української мови
  7. листок — А́РКУШ (шматок паперу певної форми і розміру), ЛИСТО́К, ЛИСТ рідше, КА́РТКА заст., КА́РТА заст. Та й куплю Паперу аркуш. І зроблю маленьку книжечку (Т. Шевченко); Дівчина.. поралася в паперах і поклала перед Данилом листок цупкого паперу (М.  Словник синонімів української мови
  8. листок — Листо́к, листка́, на листку́; листки́, -кі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. листок — ЛИСТО́К¹, тка́, ч. Те саме, що лист¹ 1 Бачу, сидить дитина — бліде-бліде личко.., а як здійме ручку вхопити листок з гіллі над собою,— що то за ручка тонесенька (Вовчок, І, 1955, 386); *У порівн. Моє серце забилося, Як од вітру листок (Мас., Київ.  Словник української мови в 11 томах
  10. листок — Листо́к, -тка м. ум. отъ лист.  Словник української мови Грінченка