листок
А́РКУШ (шматок паперу певної форми і розміру), ЛИСТО́К, ЛИСТ рідше, КА́РТКА заст., КА́РТА заст. Та й куплю Паперу аркуш. І зроблю маленьку книжечку (Т. Шевченко); Дівчина.. поралася в паперах і поклала перед Данилом листок цупкого паперу (М. Стельмах); І знову м'ятий розгортає лист Сошенко — і на контури Сатурна Уважно дивиться: так, справжній хист (М. Рильський); І брала я тоді паперу картку білу (Леся Українка); І, взявши карту, щоб на їй Писать споминник дорогий, Я в думці враз перелетів Ряди похованих голів (Я. Щоголів).
I. ЛИСТ (одна з основних частин рослини у вигляді тонкої, звичайно зеленої пластинки), ЛИСТО́К, ЛА́ПА (звичайно великий і широкий). (Одарка:) Лист на дереві ледве-ледве коливається (М. Кропивницький); Ще серпень лиш прийшов, а осені дихання вже віє од листків зелених та сумних (В. Сосюра); Вікна йому (директорові) знадвору затуляє зеленими лапами листатий веселий виноград (О. Гончар).
ЛИСТІ́ВКА (аркуш із злободенним, агітаційним змістом), ЛИСТО́К, ПРОКЛАМА́ЦІЯ, МЕТЕ́ЛИК розм. На дворі.. лежали вже дотепно впаковані, переписані різними руками листівки з першими повідомленнями Інформбюро (О. Гончар); Молоденький тракторист Лев з буйним чубом дивився на карикатуру Ніни в бойовому листку (Є. Кравченко); Трудівниці всього обширу! До вас моя прокламація (М. Хвильовий). — Пор. летю́чка.
Словник синонімів української мови