листування
ЛИСТУВА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. листува́тися.
Відповідь прошу передати посланцем. Щодо дальшого листування, то прошу не дивуватися й не турбуватись, коли від мене не хутко буде лист (В. Винниченко);
Відтоді про своє листування з Валентиною Гаврилівною Макар більше ні разу не обмовився й словом (Є. Доломан);
Одним з перших почав використовувати в листуванні українську мову Є. Гребінка (з наук.-попул. літ.).
2. Зібрання листів, написаних і одержаних ким-небудь.
По шухлядах у столі були складені різні папери й нотатки.., документи, листування, що зберігалось у конвертах... (В. Підмогильний);
Що ж до листування з редакціями часописів, то, певно, воно притягло б до себе заздрісну увагу не одного з літературознавців, які зробили прибутковий для себе фах з публікацій листування відомих, маловідомих і зовсім невідомих авторів (В. Домонтович);
Про ширість і людяність М. Рильського свідчить листування (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)