листуватися
ЛИСТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., з ким і без дод.
Обмінюватися листами, писати один одному листи.
[Квятковська:] Бiдний, нещасний!.. Вiн писав менi... Вiн мене вважа за найщиршого [найщирішого] друга... Ми з ним в останнi часи листувалися... (М. Старицький);
На вечір, з 9 до 12 години, йому лишалась, за розкладом, дрібна поточна робота – проглядати журнали й листуватись (В. Підмогильний);
Вони листувались і тоді, коли Євген опинився в Харківському університеті, і кохання на відстані ніби набирало ще більшої сили (Б. Антоненко-Давидович);
З Кракова Бона листувалася з найелегантнішою жінкою Італії маркграфинею Мантуанською Ізабеллою д'Есте, котра присилала їй італійські вірші, описи найновіших танців, фасонів одягу, а також косметику, яку виготовляли її придворні майстри (П. Загребельний);
М. Максимович листувався дуже жваво, перетворюючи свої послання на глибокі розвідки (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)