листуватися
ЛИСТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., з ким і без дод.
Обмінюватися листами, писати один одному листи.
[Квятковська:] Бiдний, нещасний!.. Вiн писав менi... Вiн мене вважа за найщиршого [найщирішого] друга... Ми з ним в останнi часи листувалися... (М. Старицький);
На вечір, з 9 до 12 години, йому лишалась, за розкладом, дрібна поточна робота – проглядати журнали й листуватись (В. Підмогильний);
Вони листувались і тоді, коли Євген опинився в Харківському університеті, і кохання на відстані ніби набирало ще більшої сили (Б. Антоненко-Давидович);
З Кракова Бона листувалася з найелегантнішою жінкою Італії маркграфинею Мантуанською Ізабеллою д'Есте, котра присилала їй італійські вірші, описи найновіших танців, фасонів одягу, а також косметику, яку виготовляли її придворні майстри (П. Загребельний);
М. Максимович листувався дуже жваво, перетворюючи свої послання на глибокі розвідки (із журн.).
Значення в інших словниках
- листуватися — листува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- листуватися — -уюся, -уєшся, недок., з ким і без додатка. Обмінюватися листами, писати один одному листи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- листуватися — Листува́тися, -ту́юся, -ту́єшся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- листуватися — ЛИСТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., з ким і без додатка. Обмінюватися листами, писати один одному листи. [Милевський:] Невже він вам нічого не писав? [Любов:] Ми не листуємося (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- листуватися — Листува́тися, -ту́юся, -єшся гл. Переписываться, находиться въ перепискѣ. К. ЦН. 312. Словник української мови Грінченка