1. Словник української мови в 11 томах

листуватися

ЛИСТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., з ким і без додатка. Обмінюватися листами, писати один одному листи.

[Милевський:] Невже він вам нічого не писав? [Любов:] Ми не листуємося (Л. Укр., II, 1951, 74);

Федір Голубенко всю війну листувався з Валентиною, підтримував її в біді (Руд., Вітер.., 1958, 146).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. листуватися — листува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. листуватися — -уюся, -уєшся, недок., з ким і без додатка. Обмінюватися листами, писати один одному листи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. листуватися — ЛИСТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., з ким і без дод. Обмінюватися листами, писати один одному листи. [Квятковська:] Бiдний, нещасний!.. Вiн писав менi... Вiн мене вважа за найщиршого [найщирішого] друга... Ми з ним в останнi часи листувалися... (М. Словник української мови у 20 томах
  4. листуватися — Листува́тися, -ту́юся, -ту́єшся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. листуватися — Листува́тися, -ту́юся, -єшся гл. Переписываться, находиться въ перепискѣ. К. ЦН. 312. Словник української мови Грінченка