1. Словник української мови у 20 томах

листя

ЛИ́СТЯ, я, с.

Збірн. до лист¹ 1.

Панни й паничі плутались в гілках та в листі, неначе в павутинні, доки не вийшли на чистий піскуватий бережок (І. Нечуй-Левицький);

Мовчазно шарудить тільки змарніле листя (М. Хвильовий);

Це Ти сто літ показував мету і шлях стовпом вогнистим, ми виросли у спадщині Твоїй, як в сяйві сонця листя (Б.-І. Антонич);

Десь за листям дерев перевалювало на захiд сонце, i його кволе промiння позначилось на стiнi сiруватою мармуровою мережею (Б. Антоненко-Давидович);

Вже вечоріло, і той самий вітер, що гуляв уранці над водою, грався тепер фіранками й шторами, жмут сухого листя кинув у кімнату (Ю. Винничук);

В золотоносних районах коштовний метал нагромаджується в листі кукурудзи, бука, волоссі людей (із журн.);

* У порівн. Хто надію кладе на багатство своє, той впаде, а праведники зеленіють, як листя (Біблія. Пер. І. Огієнка);

Хтось подав тривожний знак, і всіх видуло з коридора [коридору], як сухе листя (С. Васильченко);

Коваль слухняно позбирав старі підкови, серед яких були такі тонкі, як листя, а в душі чув жахливий розпач (Ю. Винничук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. листя — ли́стя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. листя — -я, с. Збірн. до лист I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. листя — ли́стя: ◊ бібко́ве ли́стя (бобко́ве ли́стя) → бібковий Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. листя — ЛИ́СТЯ збірн. (тонкі, звичайно зелені пластинки, які вкривають рослину), ЛИСТ, ЛИСТВА́, ПОКРО́В поет. (стосовно дерев). І коли засне вечірнє місто, зацвіте примарою в імлі, буде чуть, як пада в сквері листя на долоні стомлені землі (В. Словник синонімів української мови
  5. листя — Ли́стя, -стя, -стю, -стям, у -сті Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. листя — ЛИ́СТЯ, я, с. Збірн. до лист¹ 1. Стрепенулися темні ліси і, розправляючи, підставляли своє загоріле листя під дрібні дощові краплі (Мирний, І, 1954, 355); Роль листя у житті рослинного організму анітрохи не менша, ніж роль коріння (Наука.. Словник української мови в 11 томах
  7. листя — Листя, -тя с. соб. 1) Листья растеній, листва. З верби листя опадає. Чуб. III. 205. Шелестить пожовкле листя по діброві. Шевч. 195. 2) Письма. Гей сів Сани кінець стола, дрібне листе пише. Гол. І. 19. ум. листячко. У городі бузина, на їй листячко. Чуб. V. 176. Словник української мови Грінченка