лисуватий

ЛИСУВА́ТИЙ, а, е.

З невеликою лисиною (у 1, 3 знач.).

Дійсно, це був таки Вальдберг .. Лисуватий лоб з сивувато-рудим ріденьким волоссячком, окуляри... (В. Винниченко);

Мушу вам сказати, що не так легко лисуватому авторові писати про кучерявого героя! (Остап Вишня);

Лисуватий, брезклий на виду, з випнутим черевом і понурим поглядом Козел досить прудко, як на його літа, входив у клас, поважно сідав за кафедру і, нашвидку записавши в журналі зі слів чергового, кого нема на лекції, витягав із бічної кишені свого маленького записника (Б. Антоненко-Давидович);

– О, як приємно! – втішився лисуватий пан із моноклем. – Професор гімназії Гараздецький, – відрекомендувався він (Ю. Андрухович);

У неї щось питав круглий, як гарбуз, статечний дядечко, що тримав за повід лисуватого бичка (О. Ільченко).

Значення в інших словниках

1. лисуватий — лисува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. лисуватий — див. лисий  Словник синонімів Вусика
3. лисуватий — -а, -е. З невеликою лисиною (у 1, 3 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. лисуватий — ЛИ́СИЙ (з лисиною або без волосся на голові), ЛИСА́ВИЙ рідше; ГОЛОМО́ЗИЙ розм. (без волосся на голові); ПЛІШИ́ВИЙ (який має лисину); ЛИСУВА́ТИЙ (з невеликою лисиною). Вечірнє сонце, сідаючи за хмари, ..  Словник синонімів української мови
5. лисуватий — ЛИСУВА́ТИЙ, а, е. З невеликою лисиною (у 1, 3 знач.). Сів [П’ятко] до столу, схилив на руки лисувату голову і голосно, як дитя, заплакав (Кол., Терен..  Словник української мови в 11 томах