лисуватий
ЛИСУВА́ТИЙ, а, е. З невеликою лисиною (у 1, 3 знач.).
Сів [П’ятко] до столу, схилив на руки лисувату голову і голосно, як дитя, заплакав (Кол., Терен.., 1959, 64);
Був справді у пенсне і трошки лисуватий Дмитро Миколовий (Рильський, Поеми, 1957, 249);
У неї щось питав круглий, як гарбуз, статечний дядечко, що тримав за повід лисуватого бичка (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 177).
Словник української мови (СУМ-11)