Словник української мови у 20 томах

лисуха

ЛИСУ́ХА, и, ж.

Те саме, що ли́ска¹.

Він добирається до води, яка націлилась на нього списами частухи і стрілолисту, полохає пару лисух, що ногами й крилами б'ють плесо й довго не можуть відірватись од нього (М. Стельмах);

Випливла на плесо лисуха, кахкнула кілька разів, мабуть, її теж щось насторожило – попливла назад (Ю. Мушкетик);

Дід прикурює, пробує приємну вагу крижня і двох лисух в ягдташі (Є. Пашковський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. лисуха — лису́ха іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. лисуха — -и, ж. Водоплавний птах із чорно-сірим пір'ям та білим наростом на лобі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лисуха — ЛИ́СКА (болотний птах родини пастушкових), ЛИСУ́ХА. Де-не-де попереду нас із хуркотом перебігали по лататтю сполохані курочки та в очеретах лякливо кахкали лиски (О. Досвітній); Шум моторів турбує птахів, які гніздяться тут, виганяє з кормових місць.. лебедів і лисух (з газети).  Словник синонімів української мови
  4. лисуха — ЛИСУ́ХА, и, ж. Водоплавний птах з чорно-сірим пір’ям і білим наростом на лобі. На великих конусоподібних купах сухого очерету гніздяться лисухи (Веч. Київ, 20.VІІ 1957, 3).  Словник української мови в 11 томах
  5. лисуха — Лисуха, -хи ж. пт. = лисак 4. Вх. Пч. II. 11.  Словник української мови Грінченка