лисячий
ЛИ́СЯЧИЙ, а, е.
Прикм. до лис і лиси́ця.
Лисиці в капкані нема, дарма що він защекнувся, лиш стирчить цурупалок закривавленої лисячої лапи, і овальні печатки, мішма з розсипаними брусницями, глибоко тепер відбилися на снігу й потяглися в бік до лісової гущавини... (Б. Антоненко-Давидович);
Сива стомлена сутінь снігів, Слід сорочий і лисячий слід (М. Вінграновський);
Газ не дає розростатись пустотам, він допомагає зберегти крихку рівновагу, що існує навколо нас, .. він, мовби джерельна вода, шукає виходу назовні, пробиваючись крізь ґрунт через старі криниці та лисячі нори (С. Жадан);
// Зробл. із хутра лиса.
Пара [кілька] хвилин і Йонаш роздягає в почекальні свого тяжкого з лисячим коміром кожуха, витирає хусточкою мокре від сніжинок розчервоніле обличчя, носа, очі й пружніми кроками входить до кімнати сотника (У. Самчук);
Коли дід скинув перед ним капловуху лисячу шапку, на голові йому засвітився пучок ріденького сивого волосся (І. Білик);
Атож, ви подивіться на цю панну в лисячій шубці, з-під якої стікає зелена шовкова сукня аж до блискучих черевичків (В. Шкляр);
// Такий, як у лиса.
Він їхав, як на празник, підспівуючи і не кваплячись, і знов юдив лисячими очима по селянських полях, і панських ланах, і лісах, плював і сердився, де що робилося не по його вподобі, і снував нові плани, як би позаводити тут нові порядки (І. Франко);
Перед ним сиділа людина з лисячим личком, людина з волі – така благовидна, така солоденька, чепурненька, свіженька (І. Багряний);
– Говори-балакай, так я й повірю твоєму лукавому слову, – підсміюється Мирон, підсміюються і горбкуваті щоки, між якими, мов у засідці, причаївся лисячий ніс (М. Стельмах);
Вона слухала його, зовсім не по-ресторанному підперши щоку рукою, і її лисяча мордочка більше не дратувала його (І. Роздобудько);
// перен. Хитрий, лукавий.
Товмач повернувся до араба, й морда його з лисячої зараз стала вовчою (М. Грушевський);
– Лисяча порода! – повний досади й злості, копнув ногою сніг боцман (М. Трублаїні);
Улита з лисячим усміхом дивилася на Петрану (М. Малиновська).
Словник української мови (СУМ-20)