литаврист
ЛИТАВРИ́СТ, а, ч.
Музикант, який грає на литаврах.
Гомін над майданом поволі вщухав. І тоді ще швидше замиготіли колотушки в руках довбишів-литавристів, ще грімкіше й ритмічніше загуділи литаври (В. Чемерис);
Спереду йшли литавристи, сурмач, баба-віщунка і співак, а позаду, ніби мак цвів, – лицарство запорозьке (Валерій Шевчук);
Жодна геніальна перша скрипка не врятує ситуацію, якщо, наприклад, литаврист почне невчасно чи флейтист зіграє фальшиво свої кілька нот (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)