литкастий
ЛИТКА́СТИЙ, а, е, розм.
З великими, товстими литками.
У тебе нема якоїсь литкастої та кульшастої підтіпанки, що поцінно бере за любощі? (М. Стельмах);
Хлопчаки, які ловили коло пірсів ледачих бичків, після сидіння цілий день на сонці ставали мовби в'ялені, портові жінки – литкасті й крикливі – пересувалися ліниво і ледь ворушили пойнятими смагою губами (П. Загребельний);
Марта – жінка статурна, повна, литкаста, з тугими круглими стегнами, невеликими губками й бистрими очицями (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)