лицьований
ЛИЦЬО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до лицюва́ти¹.
Петруччо їде в новому капелюсі й старій шкірянці; в старих штанях, тричі лицьованих; у стоптаних чоботях, куди вже недогарки від свічок складали: один чобіт із пряжкою, другий шнурований (Ю. Лісняк, пер. з тв. В. Шекспіра).
Словник української мови (СУМ-20)