личинка
ЛИЧИ́НКА, и, ж.
Одна з перших стадій розвитку живого організму (черв'яків, комах, земноводних), що передує стадії лялечки; жива істота в цій стадії.
Кріт досить швидко посувається під землею, одночасно ласуючи черв'яками, личинками (О. Копиленко);
Ти купаєшся, ходиш по дну, зриваєш ногами пісок, мул, а звідти піднімаються всякі там личинки, рачки, червячки (В. Шкляр);
Після цього оса затягує паралізовану, але живу жертву до своєї нори і відкладає в ній яйце, з якого вилупиться личинка, а гусениця їй служитиме і лігвом, і харчами (Ю. Винничук);
Личинки майже всіх земноводних, а також і багато дорослих форм живуть у воді (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)