ллятися

ЛЛЯ́ТИСЯ, ллє́ться, недок., діал.

Литися.

Микольцьові слова, що ллялися з його рота, як вода з потоків, заглушували її (Л. Мартович);

О, не даремно, ні, в степах гули гармати, і ллялась наша кров, і падали брати... (В. Сосюра);

Жаль, що залізниця далекувато... Буде з нас піт потоками ллятися (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. ллятися — лля́тися дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. ллятися — див. лити  Словник синонімів Вусика
3. ллятися — ллється, недок., діал. Литися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ллятися — ву́хами ллє́ться кому, безособ. Дуже набридло комусь, дратує когось (про що-небудь). (Хоростіль:) І мені се вчительство давно вже вухами ллється! (І. Франко). за ко́мір (за ши́ю, за спи́ну і т. ін.) ллє́ться кому і без додатка.  Фразеологічний словник української мови
5. ллятися — ЛИ́ТИСЯ (про будь-яку рідину), ЛЛЯ́ТИСЯ рідше, ТЕКТИ́, ЛИ́ТИ, БІ́ГТИ, ПЛИСТИ́, ПЛИВТИ́, ПЛИ́НУТИ, ТОЧИ́ТИСЯ, РИ́НУТИ підсил., ЦІДИ́ТИ підсил., ЮШИ́ТИ підсил., СИ́ПАТИСЯ розм., ХЛЮЩА́ТИ розм., ЦІ́ВКОЮ БИ́ТИ підсил. розм., ТОКУВА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. ллятися — ЛЛЯ́ТИСЯ, ллє́ться, недок., діал. Литися. О, не даремно, ні, в степах гули гармати, і ллялась наша кров, і падали брати… (Сос., І, 1957, 54); Микольцьові слова, що ллялися з його рота, як вода з потоків, заглушували її (Март., Тв., 1954, 439).  Словник української мови в 11 томах
7. ллятися — Лля́тися, ллюся, ллє́шся гл. Литься. По личеньку сльози ллються. Чуб. V. 526.  Словник української мови Грінченка