ллятися —
ллється, недок., діал. Литися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ллятися —
ЛЛЯ́ТИСЯ, ллє́ться, недок., діал. Литися. Микольцьові слова, що ллялися з його рота, як вода з потоків, заглушували її (Л. Мартович); О, не даремно, ні, в степах гули гармати, і ллялась наша кров, і падали брати... (В.
Словник української мови у 20 томах
ллятися —
ву́хами ллє́ться кому, безособ. Дуже набридло комусь, дратує когось (про що-небудь). (Хоростіль:) І мені се вчительство давно вже вухами ллється! (І. Франко). за ко́мір (за ши́ю, за спи́ну і т. ін.) ллє́ться кому і без додатка.
Фразеологічний словник української мови
ллятися —
ЛЛЯ́ТИСЯ, ллє́ться, недок., діал. Литися. О, не даремно, ні, в степах гули гармати, і ллялась наша кров, і падали брати… (Сос., І, 1957, 54); Микольцьові слова, що ллялися з його рота, як вода з потоків, заглушували її (Март., Тв., 1954, 439).
Словник української мови в 11 томах
ллятися —
Лля́тися, ллюся, ллє́шся гл. Литься. По личеньку сльози ллються. Чуб. V. 526.
Словник української мови Грінченка