ловелас
ЛОВЕЛА́С, а, ч.
Спокусник, зальотник, баламут (у 2 знач.).
Товариш Вовчик розшаркався так галантно, нiби вiн i справдi був славетним ловеласом (М. Хвильовий);
Першим прийшло бажання кинутися за ловеласом .. вивести на Божий світ, та зупинився вчасно (Василь Шевчук);
Та сама компанія – Гриць і Немирич, і ловелас Хомський (Ю. Андрухович);
Гітара в пальцях ловеласа На звуки вишукані ласа (В. Неборак).
Словник української мови (СУМ-20)