логічний
ЛОГІ́ЧНИЙ, а, е.
1. Стос. до логіки (у 1 знач.).
Я працював у відділі видатного вченого, де конструювалися найновіші моделі логічних машин (О. Бердник);
Ідея логічної машини, висунута середньовічними схоластами, була не логічним наслідком накопиченої на той час суми знань, а геніальним здогадом (з наук. літ.);
// Заснований на законах логіки.
Лічильно-обчислювальна машина, крім математичних, виконує ряд логічних операцій (з наук. літ.);
На думку науковців, усі природні процеси можуть бути використані для програмування – тобто побудови системи логічних операцій для розв'язання певних задач (із журн.).
2. У якому є внутрішня закономірність; розумний, послідовний.
Краса ції повісті не так в її ідеях, як в глибокій, тонкій, логічній психології героїні Наталки (Леся Українка);
Йому [Адамові] здалося, що він втрачає чіткість логічного мислення і тільки-но віднайдену, але ще не відкриту до кінця Єву (О. Чорногуз);
Спочатку треба було все обміркувати, проаналізувати. А з логічним мисленням у мене все було гаразд (І. Роздобудько);
// Який відзначається стрункістю внутрішньої будови.
Фрази були логічні й справедливі, проте мені аж ніяк не сподобався тон, що ним вони були скавані (І. Росоховатський);
Логічне висловлення – це певне твердження, яке може бути доведене або спростоване (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)