локалізувати
ЛОКАЛІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що.
Обмежувати певним місцем, не допускати поширення чого-небудь.
– Я вірю, що ще не пізно боротися з ворогом винограду, що ми змогли б ще локалізувати його, здушити, знищити (М. Коцюбинський);
У Малоросійській губернії спалахнули Турбаї. Іншого разу на місці того села вже чорніла б рілля, але в нинішній ситуації двір мусить вичікувати і хіба лише локалізувати бунт (Р. Іваничук);
Етимологія географічних назв надзвичайно цінна, бо дає змогу точніше відтворити дописемну історію України, локалізувати прабатьківщину слов'ян (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)