локалізований
ЛОКАЛІЗО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до локалізува́ти.
З локалізованої раніше у трьох стилях українська літературна мова перетворилася у мову функціонально багатогранну (з наук. літ.);
// локалізо́вано, безос. пред.
Зрештою конфлікт успішно локалізовано: Камерон нарешті набридає вдавати з себе Снігуроньку, і в їхніх стосунках із Чейзом з'являється теплота (А. Кокотюха).
2. у знач. прикм. Який локалізувався.
Причини сновидінь зв'язані з появою локалізованих вогнищ збудження в корі великих півкуль (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)