локалізований
ЛОКАЛІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до локалізува́ти і локалізува́тися.
З локалізованої раніше у трьох стилях.. українська літературна мова перетворилася у мову функціонально багатогранну (Мовозн., XVIII, 1963, 10);
// у знач. прикм.
Причини сновидінь.. зв’язані з появою локалізованих вогнищ збудження в корі великих півкуль (Метод. викл. анат.., 1955, 213).
Словник української мови (СУМ-11)