1. Словник української мови в 11 томах

локалізований

ЛОКАЛІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до локалізува́ти і локалізува́тися.

З локалізованої раніше у трьох стилях.. українська літературна мова перетворилася у мову функціонально багатогранну (Мовозн., XVIII, 1963, 10);

// у знач. прикм.

Причини сновидінь.. зв’язані з появою локалізованих вогнищ збудження в корі великих півкуль (Метод. викл. анат.., 1955, 213).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. локалізований — локалізо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. локалізований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до локалізувати і локалізуватися. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. локалізований — ЛОКАЛІЗО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до локалізува́ти. З локалізованої раніше у трьох стилях українська літературна мова перетворилася у мову функціонально багатогранну (з наук. літ.); // локалізо́вано, безос. пред. Словник української мови у 20 томах