1. Великий тлумачний словник сучасної мови

локалізований

локалізо́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до локалізувати і локалізуватися.

|| у знач. прикм.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. локалізований — локалізо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. локалізований — ЛОКАЛІЗО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до локалізува́ти. З локалізованої раніше у трьох стилях українська літературна мова перетворилася у мову функціонально багатогранну (з наук. літ.); // локалізо́вано, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
  3. локалізований — ЛОКАЛІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до локалізува́ти і локалізува́тися. З локалізованої раніше у трьох стилях.. українська літературна мова перетворилася у мову функціонально багатогранну (Мовозн., XVIII, 1963, 10); // у знач. прикм. Словник української мови в 11 томах