локалізований

локалізо́ваний

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. локалізований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до локалізувати і локалізуватися. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. локалізований — ЛОКАЛІЗО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до локалізува́ти. З локалізованої раніше у трьох стилях українська літературна мова перетворилася у мову функціонально багатогранну (з наук. літ.); // локалізо́вано, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
  3. локалізований — ЛОКАЛІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до локалізува́ти і локалізува́тися. З локалізованої раніше у трьох стилях.. українська літературна мова перетворилася у мову функціонально багатогранну (Мовозн., XVIII, 1963, 10); // у знач. прикм. Словник української мови в 11 томах