Словник української мови у 20 томах

ломець

ЛОМЕ́ЦЬ, мця́, ч., розм.

Біль у кістках, ломота.

Соковитий духмяний запах сіна йому почувся, відчув він у плечах солодкий ломець, наче й справді цілий день махав косою (Валерій Шевчук).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. ломець — -мця, ч. 1》 мед., діал. Ломота. 2》 зах. Ломка, ламання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ломець — Ломе́ць, ломця́, -це́ві  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. ломець — Ломе́ць, -мця́ м. 1) Ломота. Колись і в мене був ломець за молодих літ, то на це лихо ми ймем віри. Васильк. у. 2) Ломка. Прийде ломець і на цей ліс, порубають. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка