ломига
ЛОМИ́ГА, и, ж., розм.
Ломака.
[Марта:] А тепер бери ж, мій милий, оцю довгу ломигу та бий мене, щоб я пам'ятала, коли свого чоловіка до дуба в'язала (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)ЛОМИ́ГА, и, ж., розм.
Ломака.
[Марта:] А тепер бери ж, мій милий, оцю довгу ломигу та бий мене, щоб я пам'ятала, коли свого чоловіка до дуба в'язала (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)