лопатилно

ЛОПАТИ́ЛНО, а, с., розм.

Держак лопати.

– Голобля нестругана! Лопатилно! Ех, якби жива була моя утоплениця! (В. Нестайко);

Селянин на нього не дивився, а, знай, стояв і чекав на чекіста, зіпершись на лопатилно (А. Кокотюха).

Значення в інших словниках

1. лопатилно — лопати́лно іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. лопатилно — див. держак  Словник синонімів Вусика
3. лопатилно — -а, с. Держак лопати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. лопатилно — ЛОПАТИ́ЛНО (ручка лопати), ЛОПАТИ́ЩЕ, ЗАСТУПИ́ЛНО, РИСКА́ЛИНА діал.  Словник синонімів української мови
5. лопатилно — Лопати́лно, -на, -ну; -ти́лна, -ти́лен  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. лопатилно — Лопати́лно, -на с. Ручка у лопаты. Гайсин. у.  Словник української мови Грінченка