1. Словник української мови у 20 томах

лопатилно

ЛОПАТИ́ЛНО, а, с., розм.

Держак лопати.

– Голобля нестругана! Лопатилно! Ех, якби жива була моя утоплениця! (В. Нестайко);

Селянин на нього не дивився, а, знай, стояв і чекав на чекіста, зіпершись на лопатилно (А. Кокотюха).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лопатилно — лопати́лно іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. лопатилно — див. держак Словник синонімів Вусика
  3. лопатилно — -а, с. Держак лопати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лопатилно — ЛОПАТИ́ЛНО (ручка лопати), ЛОПАТИ́ЩЕ, ЗАСТУПИ́ЛНО, РИСКА́ЛИНА діал. Словник синонімів української мови
  5. лопатилно — Лопати́лно, -на, -ну; -ти́лна, -ти́лен Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. лопатилно — Лопати́лно, -на с. Ручка у лопаты. Гайсин. у. Словник української мови Грінченка