лопуховий

ЛОПУХО́ВИЙ, а, е.

Прикм. до лопу́х 1.

Малий Мирон .. любить .. квітчатися прилипчастими лопуховими ґудзиками, яких так і насиляє на себе від ніг до голови (І. Франко);

Надбігши нарешті до воза, вона схопилась за полудрабок і поклала на сіно коло матері загорнутий у лопухове листя великий вальок жовтавого масла (Б. Антоненко-Давидович);

Мили голови настояними травами. Iлько добре вирiзняв, що туди намiшали i любистка, i м'яти, i василькiв, i лопухового корiння i шавлiї (Ю. Логвин);

* У порівн. Мацюня забирався на сідло, схоже на величезний лопуховий лист, міцніше підв'язував ремінець картуза (А. Михайленко).

Значення в інших словниках

1. лопуховий — лопухо́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. лопуховий — -а, -е. Прикм. до лопух.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лопуховий — Лопухо́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. лопуховий — ЛОПУХО́ВИЙ, а, е. Прикм. до лопу́х. Малий Мирон.. любить.. квітчатися прилипчастими лопуховими гудзиками, яких так і насиляє на себе від ніг до голови (Фр., І, 1955, 232); Піонери вже встигли роздягтися і сиділи в трусах, з лопуховим листям на голові від сонця (Донч., VI, 1957, 62).  Словник української мови в 11 томах
5. лопуховий — Лопуховий, -а, -е Репейниковый. Та наросте широкий лист лопуховий. Чуб. V. 668.  Словник української мови Грінченка