лопушина

ЛОПУШИ́НА, и, ж., розм.

1. Листок лопуха.

Баба обклала спухлу ногу лопушиною, вже їй не так пекло-трудило (Дніпрова Чайка);

Біля порога стояв візок, і туди вмощувалося все необхідне: оберемочок сухих дров, .. сіль, паляниця, загорнута в лопушину (Григорій Тютюнник);

З таємничим виглядом Адам пішов у кущі; .. назбирав паличок, з молодої верби зняв смугу кори, вирвав цупку лопушину (В. Близнець);

* Образно. Вийшовши з сільради, Варчук, як півень, застрибав по дорозі, нахиляючись над бурою лопушиною Данькового вуха (М. Стельмах).

2. Те саме, що лопу́х 1.

Дно рову укрилося широколистою лопушиною (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. лопушина — лопуши́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. лопушина — -и, ж., розм. 1》 Листок лопуха. 2》 Те саме, що лопух 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лопушина — ЛОПУ́Х (бур'ян родини складноцвітих із широкими листками), ЛОПУШИ́НА розм., ЛОПУШИ́ННЯ розм. збірн., ЛОПУ́ШШЯ діал., ЛОПУШНЯ́К діал. Утрьох вони повільно пішли стежкою між лопухами й лободою по краю виселку (М.  Словник синонімів української мови
4. лопушина — ЛОПУШИ́НА, и, ж., розм. 1. Листок лопуха. Баба обклала спухлу ногу лопушиною, вже їй не так пекло-трудило (Дн. Чайка, Тв., 1960, 75); Він повертає до хати і помічає на призьбі якусь мисочку, прикриту зверху.. листком лопуха.  Словник української мови в 11 томах